«Бавовна» в Криму дедалі більше тривожить росіян. Ті не оглядаючись втікають з кримського півострова. Провалена «військова операція» допомогла непрошеним гостям зібратись додому.
Про події на окупованому півострові в інтерв’ю для Укрінформ розповів голова управління з правових питань та закордонних справ Меджлісу кримськотатарського народу, голова правління Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв, передає mPress.
Ескендер Барієв розповів як проводиться мобілізація в Криму, до яких дій вдаються кримчани, щоб не потрапити до лав російської армії, чому «гості» втікають до дому та для чого насправді було збудовано кримський міст.
За словами Барієва потенційних солдат намагаються перекупити, змушують до підписання контрактів, обіцяючи взамін грошову винагороду або житло. Хлопці-строковики, щоб не повертатись до своїх сіл, під тиском погоджувались йти на війну. Багато з них загинуло під Києвом.
«Взагалі кримчан почали активно призивати після того, як росармію вигнали з півночі України. Хоча виконання планів весняного призову, який розпочався з 1 квітня, була на рівні 40%. Навіть із Москви приїжджали офіцери з׳ясовувати, чому зірвався призов. Щоб мотивувати, тим, хто йшов воювати проти України, могли обіцяти квартири під Москвою, земельні ділянки в Криму, іпотеку», – розповів Барієв.
Кримчани намагаються втекти від «мобілізації». Багато з них продають житло та виїжджають за кордон. На думку Барієва це недобре, оскільки таким чином півострів втрачає своїх людей.
«Хто знає, чи вони повернуться, якщо десь-інде влаштують життя. Буває, батьки вивозять своїх дітей, яких можуть мобілізувати окупанти, а самі повертаються. На жаль, така можливість є не у всіх. Ми також пропонуємо звертатись до адвокатів та подавати до суду, коли приходить повістка. Так вдасться відтягнути час», – пояснив Барієв.
Ескендер Барієв наголосив також на тому, що «український дух у Криму починає відроджуватися». Розмови про успіхи української армії можна почути в публічних місцях. Починає зростати спротив окупантові. Кримчани теж усвідомили, що територія півострова використовувалась для військових цілей. Перед початком повномасштабної війни окупанти збудували багато інфраструктурних об’єктів, проте їхнє першочергове призначення було для війська. Серед таких об’єктів керченський міст, аеродроми, вертолітні майданчики тощо. Не дивно, що після 24 лютого саме з території Криму запущено понад 750 ракет.
«У Сімферополі закінчили окружну дорогу, щоб менше мешканців бачили, як переправляють військову техніку. Так само з лікарнями – вже зрозуміло, для чого їх ремонтували. А також для чого відновлювали вертолітні майданчики, аеродроми. Так, окупанти десь побудували дитячі садки, відремонтували школи. Але у цих дитсадках і школах створили військові гуртки, кадетські класи, «юнармію», тобто це робили, аби мілітаризувати дітей», – зазначив Барієв.
За роки окупації до Криму приїхало 357 тисяч непрошених росіян. Проте з провалом «військової операції» та нездобуттям Києва вони повертаються на батьківщину.
«Так от, усі ці приїжджі спочатку активно підтримували так звану «військову операцію». Самі починали розмови на політичну тематику, особливо любили провокувати кримчан із іншою позицією. Але тепер вони взагалі намагаються не говорити про війну, воліють відмовчуватися. Або ж від них можна почути, мовляв, ви розумієте, якщо б׳ють по військовим об׳єктам, то можуть постраждати й цивільні… Тобто вони над чимось починають замислюватися, змінюють свою поведінку», – підсумував Ескендер Барієв.
